Олег Клименко

Інноваційні методи навчання як умова формування інформаційно-комунікативної  компетентності школярів

Хочеш щоб людина була ситою один день дай їй рибу.

Хочеш, щоб людина була сита все життя, - навчи її ловити рибу.
Народна мудрість

Інформатика – це предмет, який не стоїть на місці, а постійно оновлюється. Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки і її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних прикмет сучасного періоду розвитку суспільства. Технології, основною частиною яких є комп’ютер проникають практично в усі сфери людської діяльності. Те, що ще недавно було фантастикою, нині стало реальністю. Комп’ютер став неодмінним атрибутом робочого місця працівників банків, податкових інспекцій, бібліотек, лікарів тощо. У цих умовах продовжує зростати попит на молодих спеціалістів високої кваліфікації. Відповідно відбуваються зміни у шкільному курсі інформатики. Переді мною постало питання: „Чи не станеться так, що після закінчення школи, коли мої учні вийдуть у великий світ, деякі теми, які ми вивчали з ними, застаріють, деякі зміняться, додадуться нові?” Вони повинні будуть самостійно розібрати нові програми, оболонки тощо. Тому одне із завдань, яке я ставив перед собою у викладанні інформатики, - це навчити дітей вчитися самостійно.

Психолог Виготський Л.С. писав: „Педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку”. Тому самостійна робота учнів є невід’ємною частиною процесу навчання. Без неї неможливо забезпечити єдність викладання та самостійного навчання школярів.

Раніше самостійне навчання відносили до форм організації учбового процесу. І тільки в останні роки більшість дидактиків розглядають самостійну роботу учнів, як метод навчання.

Проблеми методів самостійної роботи широко досліджуються дидактиками Голант Е.Я., Осиповим Б.П., Амоношвілі Ш.О., Половником Н.А., Коротяєвим Б.І., Піднасислим П.І., Усовою А.В., Баханським Ю.К., та ін..

Такий метод навчання дозволяє розвинути пізнавальну самостійність та вміння вчитися. Цей метод працює у двох напрямках: практичному та теоретичному.

Практичний метод направлений на використання та закріплення теоретичних знань, на відпрацювання основних навичок. Частіше всього цей метод використовується під безпосереднім керівництвом учителя. Практичний метод самостійної роботи учнів я використовую для розв’язку задач, створення програм на мові програмування, побудови дерева каталогів (в операційній системі Windows або Total Commander), створення малюнків тощо. Ці вправи учні роблять як під моїм керівництвом, так і самостійно, коли я тільки спостерігаю за їх діяльністю.

Другою характерною особливістю метода самостійної роботи, який я дуже часто використовую, є виконання навчальних завдань учнями без безпосереднього керівництва цим процесом з боку вчителя. Цю самостійну роботу мої учні виконують вдома шляхом вивчення тексту нового матеріалу, виконання контрольних вправ, відповіді на питання самоконтролю, тощо.

Скільки часу відводиться для самостійної роботи учням? Практично весь час, який дозволяє зміст учбового матеріалу та можливості учнів даного класу. Тобто для самостійного навчання виношу весь навчальний матеріал, який мої учні у змозі засвоїти самостійно.

Спочатку аналізується кожна тема, з’ясовуючи, чи зможуть учні вивчити її самостійно, чи справляться вони з поставленими питаннями, задачами тощо. Якщо бачу, що дану тему учні не зможуть засвоїти самостійно, то вона вивчається під моїм керівництвом. В усіх інших випадках максимально наближаю можливість організації учнів на самостійне оволодіння навчальним матеріалом.

Ефективність методів самостійної роботи залежить не тільки від її організації, але й від поєднання з іншими методами навчання. Для цього в конспектах-лекціях я завжди формулюю для учнів питання самоконтролю, знаходження відповідей на які до помагають учням краще зрозуміти матеріал, який вони вивчають. При вивченні мови програмування обов’язково вивчаю фрагменти програм, які мають помилки. При цьому є два підходи: по-перше, програми можуть мати стандартні синтаксичні помилки, по-друге, логічні помилки. При вивченні нового матеріалу обов’язково є додаткові питання або питання підвищеної складності, які позначаються (*) або (**).

Таким чином, поєднання методів самостійної роботи з іншими методами має велике значення для оптимізації його використання в навчанні. З точки зору навчального процесу ознайомлення учнів із завданнями майбутнього уроку має важливе значення. Це дозволяє самим учням більш усвідомлено працювати під час уроку. Після самостійного опрацювання учнями нового матеріалу, урок стає набагато інтенсивнішим. Під час уроку робота відбувається у більш швидкому темпі; учні знають заздалегідь коло поставлених завдань; краще концентрують увагу на головних питаннях теми; мають можливість шукати найкращі, найраціональніші варіанти розв’язків навчальних завдань. Така самоорганізація навчальної діяльності школярів, забезпечує максимально можливі результати в навчанні без перевантажень.

Звичайно, для ефективного здійснення самостійної роботи учнів необхідно виробити розуміння найзагальніших правил її організації:

·        вміння планувати цю роботу,

·        чітко ставити систему завдань,

·        виділяти серед них головне,

·        вміння вибирати засоби найбільш швидкого та економічного розв’язку поставлених завдань,

·        уміння, аналізувати загальні підсумки роботи,

·        порівнювати ці результати з наміченими,

·        визначати незрозумілі моменти, тощо.

Всі ці правила поступово формуються в учнів, які працюють за методом самостійної роботи, через консультації з учителем. Тому, розуміючи, що на початку учням складно працювати за цим методом, я не лякаюсь перших труднощів і терпляче допомагаю учням у оволодіння новою формою самостійної роботи.

Для розвитку вміння використовувати методи самостійної роботи з підручником дуже важливо систематично працювати з конспектами-лекцій, з підручником та додатковою літературою на уроках. При закріпленні, пояснені матеріалу, який учні розібрали вдома, потрібно разом з дітьми уважно виділити означення, опрацювати схеми, малюнки, виділити основне, допомогти дітям швидко знайти в спеціальній літературі потрібну інформацію.

При розробці конспектів-лекцій для самостійної роботи, перш за все, враховую:

·        - ступінь складності навчального матеріалу і, якщо рівень високий, то зменшую об’єм завдань;

·        - співвідношу завдання з інформатики з загальним навантаженням учнів;

·        - враховую рівень працездатності учнів даного класу;

·        - відношення учнів до мого предмету;

·        - рівень сформованості навичок самостійної роботи;

·        - можливу допомогу з боку батьків та інших учнів;

·        - здійснюю диференційований підхід до учнів.

Методи самостійної роботи реалізують освітню, виховну та розвиваючу функції навчання.

В освітньому плані вони забезпечують самостійне оволодіння знаннями та вміннями, їх поглиблення, закріплення, повторення. Особливо цінні вони для відпрацювання практичних навичок, тому що без самостійних дій формування неможливе. Методи самостійної роботи мають велике значення для підготовки учнів до самостійної трудової діяльності; для продовження навчання після закінчення школи. У виховному плані вони сприяють формуванню в учнів самостійності, відповідальності, пізнавальної активності.

Про важливість формування цих якостей влучно сказав Дістерверг: „Поганий учитель повідомляє учням істину, а хороший – вчить її знаходити”