Наталя Ентова

Домашнє завдання з інформатики.

1.         Види домашніх завдань.

2.         Методика організації домашньої роботи.

3.         Системна організація домашньої роботи.

4.         Способи перевірки домашнього завдання.

Проблема організації домашньої роботи досить актуальна. Необхідність домашньої роботи учнів обумовлена не стільки рішенням чисто дидактичних завдань (закріплення знань, удосконалювання вмінь і навичок і т.п.), скільки завданнями формування навичок самостійної роботи й підготовки до самоосвіти. Домашнє завдання як структурний елемент уроку містить у собі широкі можливості для активізації пізнавальної діяльності учнів і є поки ще не використаним повною мірою резервом підвищення ефективності вивчення інформатики в школі.

В посібниках з педагогіки домашня робота розглядається як одна з додаткових організаційних форм навчання. Відзначаючи, що домашня підготовка учнів виступає невід'ємною частиною традиційного навчання В.И. Загвязинский відносить її до додаткових позаурочних форм організації навчання, які повинні органічно доповнювати урок і становити систему роботи, передбачену тематичними й календарними планами. Деякі фахівці розглядають домашню роботу учнів як різновид самостійної роботи.

Домашня робота учнів являє собою самостійне виконання навчальних завдань поза рамками існуючого розкладу уроків.

Домашня навчальна робота учнів принципово відрізняється від класної насамперед тим, що протікає за вказівками учителя, але без його безпосереднього керівництва. Учень сам визначає час виконання завдання, вибирає найбільш прийнятний для нього ритм і темп роботи.

В 1960-і роки пропагувався досвід організації навчання без домашніх завдань, коли вся робота над матеріалом завершується на уроці. Однак цей досвід себе не виправдав. Домашня підготовка учнів повинна не заміняти, а завершувати роботу, виконану в класі під керівництвом педагога: введення й аналіз основних понятті й ідеї, знайомство з новими способами діяльності.

1. Види домашніх завдань

Оскільки теоретичні аспекти домашньої роботи учнів досліджені недостатньо, у педагогічній і методичній літературі пропонуються різні підстави класифікації домашніх завдань.

За дидактичним цілям виділяють наступні види домашніх завдань:

-        що підготовляють до сприйняття нового матеріалу, вивченню нової теми;

-        спрямовані на закріплення й застосування знань, отриманих на уроках, вироблення вмінь і навичок;

-        такі, що сприяють розширенню й поглибленню навчального матеріалу, вивченого в класі;

-        спрямовані на формування й розвиток умінь самостійного виконання вправ;

-        такі, що сприяють розвитку самостійності мислення шляхом виконання індивідуальних завдань в обсязі, що виходить за рамки програмного матеріалу, але відповідає можливостям учнів.

Особливим видом є завдання творчого характеру (написання переказів, творів, виконання малюнків, виготовлення виробів, наочних приладдя й т.п.).

За видом навчальної діяльності учнів виділяються наступні види домашньої роботи: робота над текстом підручника й різних додаткових джерел інформації (словники, періодична преса, Інтернет і т.д.); виконання вправ і рішення завдань; виконання письмових робіт; заповнення робочих зошитів на друкованій основі; написання рефератів і доповідей; виготовлення наочних посібників, макетів і т.д. У досвіді передових учителів використаються також читання й аналіз додаткових літературних джерел; самостійна робота з періодичною пресою; анотування кіно- і відеофільмів і т.д.

Класифікація залежно від  типу майбутнього уроку:

-        до уроків вивчення нового матеріалу:

1) вивчення матеріалу підручника і його переказ;

2) доробка матеріалу, вивченого на уроці;

3) групування матеріалу за якоюсь ознакою ;

4) збір матеріалів з додаткових джерел і навколишньої дійсності.

-        до уроків навчання застосуванню знань:

1) практичні роботи (виготовлення посібників, карток, таблиць: придуманих самостійно, запозичених з додаткової літератури, довідників, словників і т.д.);

2)  рішення завдань, аналогічних вирішеним у класі, або за зразком;

3)  рішення нестандартних завдань;

4)  рішення завдань із міжпредметними зв'язками;

5) самостійне складання завдань;

6) самостійне вивчення матеріалу;

7) порівняння фактів, спостережуваних явищ і пояснення їх подібності й розходження;

8)  робота над помилками.

-        до уроків узагальнення:

1) відповіді на спеціально поставлені питання вчителя;

2) підготовка до відповіді за завданням і планом, даними учителем;

3) самостійне складання плану відповіді по темі або підготовка за цим планом;

4)  виділення в тексті основного й другорядного матеріалу;

5)  самостійний доказ того або іншого положення або висновку, аналогічне тому, що давалося в класі;

6) підбор додаткового матеріалу по темі;

7)  самостійне складання завдань з вивченої теми (індивідуальне, парне або групове);

8) формулювання висновків на підставі фактичного матеріалу (спостережень, досвідів, експерименту, екскурсії);

9) підготовка таблиць, схем, опорних конспектів;

10) нетрадиційні завдання узагальнюючого характеру: складання кросворда, тесту, навчаючих програми й т.д. по вивченому матеріалі.

-        до уроків контролю й перевірки знань:

1) письмові відповіді на питання;

2)  індивідуальна домашня контрольна робота;

3)  рішення нестандартних завдань.

Також виділяють наступні види домашньої роботи: індивідуальна, групова, творча, диференційована, одна на весь клас, складання домашньої роботи для сусіда по парті (у парах постійного складу).

Індивідуальна домашня робота задається, як правило, окремим учнем класу. Учитель може перевірити рівень знань конкретного учня. Така робота виконується на картках або з використанням зошитів на друкованій основі. Її метою може бути й корекція наявних знань по конкретній темі, заповнення наявних пробілів і т.д. Це можуть бути й необов'язкові завдання, наприклад, для позакласної роботи.

При виконанні групової навчальної домашньої роботи група учнів виконує завдання, що є частиною загального класного завдання. Такі завдання доцільніше задавати заздалегідь.

Творча робота як окремий вид домашньої роботи не виділена, але вона повинна поєднувати всі види домашньої роботи. Наприклад, складання завдань із казковим сюжетом, повідомлень і доповідей. Такий тип домашньої навчальної роботи можна назвати "відстроченим".

Диференційована домашня робота може бути розрахована як на "сильного", так і на "слабкого" учня. Основою диференційованого підходу на цьому етапі є організація самостійної, котра реалізується за допомогою наступних типових прийомів і видів диференційованих завдань.

1.  Завдання однакові для всіх по змісту, але різні за способом виконання, наприклад, різна кількість завдань.

2.  Завдання, що включають кілька варіантів із правом вибору кожного з них: "Вдома виконати один з номерів на вибір: №... або № ... на с. ...". Вільний вибір завдання не означає, що вчитель не може порадити тим або іншим учням починати рішення з більш легших, а потім переходити до більше складних вправ.

Для "слабких" учнів можуть бути дані картки: із пропусками, які потрібно заповнити; з помилками, які потрібно виправити; з незакінченими рішеннями.

Одна на весь клас - найпоширеніший  вид домашньої роботи.

Складання домашньої роботи для сусіда по парті (пари постійного складу). Наприклад: "Складіть для свого сусіда два завдання, аналогічних тим, що розглядалися на уроці".

Помітимо, що в реальній практиці більше 80% учителів дають одну домашню роботу на весь клас, і лише час від часу дають диференційовані завдання.

Три рівні домашніх завдань

Пропонується використати кілька рівнів домашнього завдання.

Перший рівень - обов'язковий мінімум. Завдання повинне бути зрозумілим й посильним всім учням.

Другий рівень домашнього завдання - тренувальний. Його виконують учні, що бажають добре знати предмет і без особливих труднощів засвоюють програму. При цьому вони можуть звільнятися від завдання першого рівня.

Третій рівень - творче завдання - використається залежно від теми уроку, підготовленості класу й т.д. Воно виконується учнями, як правило, на добровільних началах і стимулюється високою оцінкою й похвалою. У рамках творчих завдань учням пропонується розробити: частівки, байки, казки, фантастичні розповіді й т.д. (по темі); чайнворди, кросворди й т.п; тематичні збірники цікавих фактів, прикладів, завдань; збірники анотацій на статті по обраній темі; навчальні комікси; плакати - опорні сигнали, схеми, наочні посібники й т.д.; мнемонічні формулювання, вірші й т.д.